Роз’яснення щодо надання медичної допомоги військовослужбовцям у закладах охорони здоров’я, які не належать до сфери Міністерства оборони України

Водночас військовослужбовці мають обов’язки щодо реалізації громадянських прав, які визначені Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» та Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до Ст.260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються командиром військової частини за висновком лікаря військової частини. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами.

У випадках, коли військовослужбовець потребує екстреної (невідкладної) медичної допомоги, він має право самостійно звернутися за медичною допомогою до найближчих закладів охорони здоров’я, в тому числі зателефонувавши до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103. При цьому військовослужбовець повинен повідомити медичним працівникам про те, що він перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та доповісти безпосередньому командиру (начальнику).

Під час відрядження до інших військових частин військовослужбовці у випадках погіршення здоров’я звертаються до медичної служби військових частин, до яких вони відряджені.

У районі проведення операції Об’єднаних сил розгорнута мережа військових закладів охорони здоров’я, де медична допомога надається висококваліфікованим медичним персоналом. З метою уникнення випадків надання недостатнього рівня медичної допомоги, військовослужбовці, в усіх випадках погіршення здоров’я, повинні звертатись до медичної служби військових частин, з подальшим направленням, за потреби, до військових закладів охорони здоров’я.

Головне військово-медичне управління ЗС України